- катувати
- 1) (при допросе обвиняемого) ист. пыта́ть; подверга́ть пы́тке2) казнить3) (причинять страдания) му́чить; (сильнее) истяза́ть; пыта́ть; тира́нить
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
катувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Допитуючи, піддавати тортурам; мучити. 2) Сильно бити, завдавати тяжких фізичних мук, страждань. 3) заст. Страчувати, карати на смерть … Український тлумачний словник
катувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
силікатувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., спец. Обробляти що небудь силікатами для надання міцності. Силікатувати бетон … Український тлумачний словник
силікатувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
мордовати — катувати, бити, мучити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
цвѣлити — заставлять плакать, обижать; мучить (1): О моя сыновчя, Игорю и Всеволоде! рано еста начала Половецкую землю мечи цвѣлити, а себѣ славы искати. Нъ нечестно одолѣсте, нечестно бо кровь поганую проліясте. 26. 1262: Миндовгъ же восхотѣ пояти свесть… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Перевертни — Перевертни … Википедия
катований — а, е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до катувати 1), 2). || у знач. ім. като/ваний, ного, ч. Людина, яку катували або катують … Український тлумачний словник
катування — я, с. 1) Дія за знач. катувати. 2) Стан за знач. катуватися 1) … Український тлумачний словник
катуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Страждати морально, звинувачуючи себе в чомусь; мучитися. 2) Пас. до катувати … Український тлумачний словник
ктиноманія — ї, ж. Потяг катувати, убивати тварин або спостерігати, як вони гинуть … Український тлумачний словник